Блог практичного психолога Весни Аліни: На замітку учням

Брошури та поради для учнів

ЯК НАВЧИТИСЯ СКЛАДАТИ ІСПИТИ

ПІДГОТОВКА ДО ІСПИТІВ

Перш ніж почати підготовку до іспитів, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розкласти потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці тощо. Психологи вважають, що добре було б ввести в інтер'єр жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або міняти штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, яку зрештою можна зробити й самому, використавши, наприклад, техніку колажу.

Починаючи підготовку до іспитів, корисно скласти план.

Для початку непогано було б визначити, хто ви — «сова» чи «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажити ранкові або, навпаки, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі «трохи позайматися», а що — саме сьогодні, які розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати — поки не втомився, поки свіжа голова — із найважчого, з того розділу, який свідомо знаєте найгірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, у голову нічого не йде, «немає настрою». У такому випадку корисно почати з того, що знаєте найкраще, з того матеріалу, який вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов'язково варто чергувати роботу й відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до іспиту, не треба прагнути до того, щоб прочитати й вивчити напам'ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал за контрольними запитаннями наприкінці розділів. Прочитавши запитання, спочатку згадайте й обов'язково коротко запишіть усе, що ви знаєте, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу звертайте на підзаголовки розділу або параграфа, на правила й виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділіть головні думки — це опорні пункти відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які повторили.

При підготовці до іспитів корисно структурувати матеріал: складати плани, схеми, причому обов'язково робити це не подумки, а на папері. Така фіксація корисніша, бо просте пригадування, повторення подумки змішує здогади й реальні знання, а здогадуватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає враження, що ти і так це знаєш, а коли треба переказати щось іншим, уголос, усе кудись зникає. Саме з цим часто бувають пов'язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам'ятаєте, а починаєте відповідати — і відповідь виходить уривчаста, зім'ята. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року при підготовці домашніх завдань. До речі, тоді й до іспитів доведеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, то стаєте в позицію людини, яка передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що й відповідаючи у класі або на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використати при короткому повторенні матеріалу.

Відповідайте на найважчі запитання повністю, розгорнуто, вголос — мамі, другові, кожному, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як потрібно на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе.

Перед усним іспитом корисно спробувати відповідати на найважчі запитання перед дзеркалом (бажано бачити себе на повний зріст), звертаючи увагу на позу, жести, вираз обличчя. Чому це треба робити? У психології встановлено: що більше відрізняються стани людини, коли вона одержує інформацію (готується до екзамену) і відтворює її (складає іспит), то важче їй пригадувати потрібні факти. Готуються всі переважно вдома, сидячи, а то й лежачи, у спокійній обстановці, розслабившись, а відповідають — на іспиті, де з'являється напруження, хвилювання. Коли ви відповідаєте і записуєте на магнітофон, то ви зближаєте ці два стани. Важливо, що відповідь подумки відрізняється від відповіді вголос: друга — коротка, стисла. Для того, щоб стати зрозумілою іншим, відповідь треба переказати. І тоді виявляється, що щось забули, щось у переказі здається блідою копією, щось зрозуміле, як образ, картинка, а словами це передати важко. Коли ви переказуєте відповідь, ви включаєте особливий вид пам'яті — мовнорухову пам'ять, що допомагає відповідати не тільки подумки, а і вголос. Тільки так і з'ясовується, що ви знаєте насправді й чим можете поділитися з іншими, а що — тільки для себе (отже, це треба повторити), а чого, як виявляється, взагалі не знаєте.

Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити неможливо й ви ніколи не зможете запам'ятати всього, що потрібно, подумайте про те, скільки ви вже знаєте, усвідомте, скільки вам ще треба буде пройти, щоб опанувати весь матеріал. Тільки робити це треба якомога конкретніше. Не: «Ой, Господи, я нічого не знаю» або «Я все одно нічого не встигну, то чи не краще все це кинути», а відокремити легкі або порівняно легкі для вас питання й теми від тих, на які ви дивитеся, як на китайську грамоту. Потім зосередьтеся на тому, що вам потрібно вивчити, немов перекидаючи місток між знаним і незнаним.

Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник напам'ять, а варто завжди пам'ятати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому зосереджуйте увагу на ключових думках.

Обов'язково розв'язуйте задачі (з математики, фізики), розбирайте пропозиції, слова (з мовних предметів) — так навчитеся добре виконувати практичні завдання; і не просто виконувати, але й розповідати повністю, вголос, як ви їх виконували, який був порядок ваших дії й міркувань.

Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про те, що провалитеся, але, навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу, легкі переможні відповіді. Думки про можливий провал недарма називають саморуйнівними. Вони не тільки заважають вам готуватися, створюючи постійне напруження й сум'яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж дозволяють вам нічого не робити або робити все абияк (навіщо працювати, коли однаково нічого не вийде). Порада може бути такою: зосередьтеся на конкретних завданнях, продумуйте програму підготовки на кожен день і чітко виконуйте її. Обов'язково — складіть план відповіді на кожне запитання, причому кожен на окремому аркуші, щоб наприкінці дня ви бачили певне матеріальне вираження своєї праці.

За кілька днів обов'язково «програйте» подумки ситуацію іспиту, уявіть собі у всіх деталях інтер'єр, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, докладніше. Але — увага! — сконцентруйтеся на виборі найкращої відповіді, найкращої форми поведінки, а на саморуйнівні думки про провал, про власні страхи спробуйте не звертати уваги: не женіть їх, але і не «застрягайте».

НАПЕРЕДОДНІ ІСПИТУ

Перед іспитом залиште один день на те, щоб знову повторити всі плани відповідей, а перед усним іспитом перекажіть їх комусь або самому собі перед дзеркалом так, начебто відповідаєте комісії. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номери на листочках і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж розповісти білет, згадайте й запишіть план відповіді. Якщо це вийшло легко, можете не відповідати — питання ви знаєте добре. Розповідайте тільки те, у чому відчуваєте ускладнення. При відповіді користуйтеся записаним планом — на іспиті можна підглядати в записи, зроблені при підготовці до відповіді. Стежте при цьому за своєю позою, жестами, мімікою, голосом. Знайте, що ваша мова, весь ваш вигляд мають виражати впевненість у собі і своїх знаннях. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але й за принципом зворотного зв'язку здатні впливати на нього. Тобто, прийнявши впевнену позу, починайте говорити спокійним і впевненим голосом — так ви насправді станете спокійнішим і впевненішим у собі.

Якщо ви хвилюєтеся, то напередодні уявіть собі ситуацію іспиту у всіх барвах, з усіма своїми почуттями, переживаннями, «страшними думками»: от ви ввійшли у клас, от тягнете білет, сідаєте готуватися, виходите відповідати, відповідаєте тощо. Отже, спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або сохне у горлі, а в голові не залишилося жодної думки, але от ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту, страх зникає, ви зосереджуєтеся й починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання. Підходите до екзаменаційної комісії й упевнено відповідаєте на всі питання. Ще раз: уявіть собі все якомога конкретніше, у деталях, з усіма почуттями, переживаннями, діями, але так, як би ви хотіли, щоб усе відбулося, як має статися при успішному складанні іспиту.

Звісно, якщо у вас взагалі немає ніякого страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі. Однак у цьому випадку подумайте, чи не занадто ви спокійні. Відсутність певного «передстартового» хвилювання також часто заважає гарним відповідям.

Якщо ж ви дуже боїтеся, спробуйте прийом, названий «доведенням до абсурду». Постарайтеся якнайсильніше налякати себе. Уявіть собі всі найстрашніші подробиці й наслідки. Якщо ви займаєтеся вдвох або у групі, спробуйте налякати одне одного. Таке граничне посилення страху зазвичай приводить людину до думки про те, що боятися, зрештою, нема чого, і навіть найважчі наслідки насправді не такі жахливі.

Кожному відомо: аби повністю підготуватися до іспиту, не вистачає всього однієї, останньої перед ним ночі. Це, однак, дурниця. Ви вже втомилися, і не треба себе перевтомлювати. Навпаки, з вечора завершіть підготовку. Умийтеся, погуляйте надворі. Виспіться якнайкраще, щоб встати з відчуттям свого здоров'я, сили, навіть деякої агресивності. Адже іспит — це своєрідна боротьба, насамперед боротьба із самим собою, в якій треба вміти за себе постояти. По дорозі на іспит можна просто погортати підручник.

ЯК ПОВОДИТИСЯ НА ІСПИТІ? КІЛЬКА КОРИСНИХ ПОРАД

Взявши білета, прочитавши завдання на дошці, ознайомтеся з питаннями й починайте готуватися, виконувати те завдання, що, нехай зовсім ненабагато, але легше.

Напишіть приблизний план відповіді олівцем на чистому аркуші паперу. Складіть список усіх нюансів, які ви хочете згадати у своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допоможе вам у процесі пригадати ще якісь факти. Якщо вам вдасться це зробити, ви одразу відчуєте полегшення. Ви трохи заспокоїтеся, голова почне працювати ясніше і чіткіше. Ви немов звільнитеся від нервозності, і всю вашу енергію тепер можна спрямувати на відповідь на екзаменаційне питання.

Складання цього невеликого плану, найпевніше, забере у вас хвилин 20—25, і ви можете помітити, що багато хто навколо вже відклав свої аркуші вбік. Не робіть так: це може потім вилізти вам боком. Якщо можете, прикріпіть аркуш зі своїм планом до аркуша з екзаменаційними питаннями, і екзаменатор побачить, що ви потурбувалися написати план відповіді заздалегідь, і що у вас методичний склад розуму. Коли мине 25 хв, можете розпрямитися й розслабитися, тому що фактично ви вже відповіли на запитання й усе, що залишилося зробити, — це переписати начисто. Поки будете переписувати, у голову можуть прийти нові думки, які дозволять ширше розкрити план, написаний олівцем.

Полегшіть роботу екзаменатора. Він або вона зарахують це у ваш актив, якщо вашу роботу буде легко читати й робити в ній позначки. Зрозумілий і чіткий почерк просто необхідний.

Якщо можливо, сформулюйте коротку відповідь на всі запитання у першій же пропозиції першого параграфа. У такий спосіб ви переконаєте екзаменатора, що зміст питання вам зрозумілий, і ви маєте правильне уявлення про предмет.

Якщо питання має кілька підпунктів, назвіть кожен із них і підкресліть підзаголовки: тоді екзаменатор зможе швидко переглянути вашу роботу й одразу побачить, що вам треба сказати по кожному пункту.

Якщо ви говорите про якісь гіпотези або включаєте у свою відповідь дати тих чи інших подій, підкресліть їх теж: знання дат одразу впадає в око екзаменаторові.

Упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина й висновок. Якшо ви пишете есе. то у вступі треба перелічити всі проблеми, які збираєтеся висвітлити, потім в основній частині роботи треба детально розгорнути всю проблему, а насамкінець додайте ходу своїх думок завершеності і поставте крапку.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО...

1. ...раптом виявилося, що вам попалося питання, з якого ви можете сказати дуже небагато? Не панікуйте, а одразу починайте записувати все, що колись чули із цього приводу: чи з телепередачі, чи то з кінокомедії, з розмови з батьками чи друзями або з енциклопедії. У процесі написання ви можете ще щось згадати, можливо, із пройденого в класі або прочитаного. А можна зробити й так. Розділіть лист паперу навпіл. Ліворуч напишіть, наприклад: «Що я знаю» (або просто поставте «+»), а праворуч — «Що мені невідомо» (або «-»). Сміливіше пишіть ліворуч усе, що вам спадає на думку, — правила, приклади, окремі положення тощо. Нічого, якщо все це буде безладно. Праворуч записуйте питання, «діри», пункти, про які, як вам здається, ви нічого не можете сказати. Час від часу переглядайте праву частину й викреслюйте все, що згадали. Наприкінці підготовки обов'язково складіть план відповіді: краще відповісти не все, але те, що ви знаєте, викласти чітко й логічно.

2. ...узагалі нічого не знаєте. Не кажіть про це екзаменаторові, а говоріть будь про що, навіть верзіть якусь ахінею, на кшталт: «Перш ніж розповісти про творчість Пушкіна, треба поговорити про принципи поетичної творчості взагалі...». Покажіть, що знаєте хоч щось. Хоча, звісно, краще грати за правилами.

3 …на півслові ви забули, про що треба говорити. Насамперед не «губіть голови». Зберігайте спокій, хоча б зовнішній — таке може трапитися з кожним! Повторіть останню фразу, спочатку так само, як і раніше, а потім, якщо зможете, іншими словами. За цей час згадаєте план відповіді: що ви вже розповіли? Чого стосується ця фраза? У більшості випадків це допомагає. Якщо це так — сміливо відповідайте далі. Якщо ні — подивіться на наступний пункт плану і починайте розповідати його (навіть якщо вам тільки здається, що цей пункт наступний). Потім наприкінці відповіді завжди можна повернутися до того, що пропустили.

4. ...ви вже майже скінчили відповідати, й отут, нарешті, згадали, про що хотіли сказати, коли «втратили думку», або про що забули. Нічого страшного. Закінчуйте говорити те, про що говорили, а потім скажіть те, що пропустили. У жодному разі не переривайте відповіді заради цього. Краще нехай про щось ви скажете пізніше, ніж уся відповідь виявиться нелогічною. Не говоріть: «Так, я ще забув сказати про...». Говоріть, наприклад, так: «А якщо повернутися до (назва пункту плану), я хотів би додати...» або так: «Крім того, треба сказати, що...», «Варто підкреслити...».

5. ...вас не слухають. Не сприймайте це як особисту образу. Відповідайте далі, немов нічого не помітили.

6. ...екзаменатор у різкій і неприємній формі перериває вас, вимагає щось уточнити, повторити. Або ще гірше, «кидає» неприємні репліки. Здається, що всі змовилися вас завалити. Не думайте про це. Від вас потрібні мужність і зібраність, уміння не показувати образи. Сконцентруйте увагу на точній відповіді. Відповідайте чітко й коротко. Тільки так ви зможете довести, що до вас ставляться несправедливо. У жодному разі не показуйте, що розлютилися, і не намагайтеся викликати жалощі до себе. Найефективніше — зберегти почуття власної гідності і так триматися.

7. ...ви обмовилися, і всі стали сміятися. Не переймайтеся. Це може трапитися з кожним. Обмовляються навіть професіонали — диктори радіо й телебачення. Посмійтеся разом з усіма — і все. Якщо ж цього крім вас узагалі ніхто не помітив, говоріть далі, немов нічого не трапилось.

8. ...вам ставлять додаткове запитання. Не лякайтеся. Не кваптеся з відповіддю. Можете сказати, що вам треба трохи подумати. Чітко визначте, чого стосується це запитання, якої відповіді воно вимагає. Перш ніж говорити, сформулюйте відповідь подумки. Часу на це потрібно зовсім небагато.

9. ...ви помилилися. Ну то й що? Помилки бувають у всіх. Якщо ви помітили помилку і знаєте, як її виправити, зробіть це. Якщо ж не впевнені, правильна ваша відповідь чи ні, відповідайте далі, начебто нічого не трапилось. Якщо вам вкажуть на помилку, і ви не впевнені у своїй правоті, краще погодьтеся. Не бійтеся помилок! Учіться, використовуючи помилки, краще розбиратися в засвоюваному матеріалі.

10. ...вам поставили оцінку нижче за ту, на яку ви розраховували. Не сперечайтеся, не доводьте. Під час вступних іспитів скористайтеся правом на апеляцію.

І звичайно, ніколи не забувайте про почуття гумору — нехай воно не залишає вас і під час іспиту.

Профілактика стресу

Збережемо психологічне здоров’я перед ДПА та ЗНО